З чого розпочалася історія Байтауна? Яким чином невеликому лісовому містечку вдалося за відносно короткий проміжок часу стати столицею Канади? Це цікаві запитання, які потребують більш детального розгляду. Більше про це та про роль Томаса МакКея розповість Оттава Yes.
Дитинство
Томас народився і виріс у Перті, Шотландія. Після закінчення школи юнак став учнем каменяра. Потім він одружився та разом із дружиною емігрував до Монреаля у 1817 році. Вже там він вже брав активну участь у різних бізнесах, проте родину перевіз до Байтауна лише у 1827 році. Ще через два роки він почав скуповувати нерухомість поблизу водоспаду річки Рідо.
Саме у Канаді Томас МакКей зміг розкрити свій підприємницький та інженерний талант. Наприклад, до 1832 року він побудував лісопильний завод, а у 1833 році – великий п’ятиповерховий млин, що працював на воді, ще через рік – відкрив пекарню. Наступні роки чоловік здавав в оренду придбані землі, отримуючи ще й від цього значний дохід. У 1837 році МакКей побудував винокурний завод та першу суконну фабрику у місті, на якій згодом були встановлені механічні ткацькі верстати.
Роль Томаса МакКея
Роль чоловіка у становленні Байтауна, сучасної Оттави, колосальна. Саме тому Томаса МакКея часто називають тим, хто зробив свій внесок у заснуванні, розвитку та становленні майбутньої столиці Канади.
- Томас МакКей у партнерстві з колегою-муляром Джоном Редпатом побудував шлюзи першого каналу Лачін. Це стало важливим кроком у розвитку водних шляхів регіону.
- Він виконував будівельні роботи у Форт-Ленноксі та на острові Святої Єлени. Участь у таких проєктах дозволяє зробити висновки про навички військового інженера у МакКея.
- Томас МакКей забезпечив постачання каменю для будівництва базиліки Нотр-Дам у Монреалі.
- Полковник Бай залучив МакКея до будівництва шлюзів Оттава та Гартвелл каналу Рідо. Це було одним із найбільших інженерних проєктів того часу. Його успіх пояснюють ще й залученням перевірених підрядників для виконання високоякісної роботи.
- Чоловік використав власні прибутки для заснування села Новий Единбург, яке через певний час стало частиною міста.
- Він побудував комплекс млинів у водоспаді Рідо. Це приклад успішного приватного проєкту, який продемонстрував підприємницькі здібності чоловіка.
- Доньці він побудував у 1838 році розкішну резиденцію, яку назвав Рідо Голл. Це вапняковий особняк шотландського регентства, який у наші дні є офіційною резиденцією генерал-губернатора Канади. Доньці та зятю Томас МакКей побудував також вікторіанську садибу Ернскліфф.
Найстаріша кам’яна будівля міста
Під час будівництва у 1827 році каналу Рідо Томас МакКей побудував будівлю Комісаріату. Вона є найстарішою кам’яною пам’яткою у місті, збереженою до наших днів. У будівлі знаходиться Байтаунський музей, який дозволяє більше дізнатися про походження міста, проаналізувати його розвиток від минулого до сучасного.
Спочатку це була будівля Комісаріату, проте у 1917 році Жіноче канадське історичне товариство Оттави заснувало музей. Pаклад знаходився навпроти в’язниці округу, але згодом переїхав до будівлі Комісаріату.
Фінансовий стан Томаса МакКея
Чоловік регулярно отримував величезні прибутки від каналу Рідо іспанськими срібними монетами. У січні 1834 року була підрахована остаточна вартість каналу Рідо, яка становила 822 804 фунти. Томас МакКей отримав приблизно 32 000 фунтів стерлінгів, тобто 1/25 частину загальної суми. Його колега-муляр Джон Редпат отримав значно меншу суму. Річ у тому, що чоловіку довелося відмовитися від проєкту через напади малярії. У 2007 році фахівці здійснили перерахунок у поточних канадських доларах. Сума перевищила 1 мільярд доларів.
Варто зауважити й те, що Томас МакКей зіграв ключову роль у фінансуванні Оттавської та Прескоттської залізниць. Цей транспортний шлях посилив економічні зв’язки міста з іншими регіонами Канади. Це підштовхнуло місто до подальшого розвитку.
Його часто називали «головним промоутером Оттави», столиці Канади. Таке звання можна пояснити підприємницькою діяльністю та інвестиціями Томаса МакКея. Він вплинув на формування позитивного іміджу міста, залучаючи нових інвесторів.
Політична діяльність
Томас МакКей активно займався політичною діяльністю. Він служив полковником поліції Рассела та Карлтона, а також сім років був членом законодавчої ради Рассела та п’ятнадцять років виконував обов’язки члена Законодавчої ради Канади. У 1874 році у місті проводилися федеральні вибори Канади, на яких переміг Томас МакКей. Чоловік представляв ліберально-консервативну партію, отримавши 1429 голосів. Його суперник Ф. М. Пірсон мав ліберальні погляди, за нього проголосувало 1313 осіб.
Обіймання таких високих посад свідчить про високий авторитет та вплив у суспільстві.
Лідер міста
Після завершення проєкту будівництва каналу Рідо Томас МакКей був одним із небагатьох, хто залишився у місті. Він придбав землю на перетині річок Рідо та Оттави, заснувавши Новий Единбург. Чоловік побудував лісопильню та млин, заохочуючи шотландських іммігрантів приїжджати у цей район. Це дозволило досить швидко зробити Новий Единбург успішним промисловим центром. Важливо додати й те, що чоловік певний час був старійшиною та опікувався конгрегацією Св. Андрія Церкви Шотландії.
МакКей був активним не лише у бізнесі, політиці, але й у громадському житті. Відомо, що він був засновником та опікуном Королівського університету у Кінгстоні, державного дослідницького університету.
Продаж резиденції
Автор книги «Thomas MacKay: The Laird of Rideau Hall and the Founding of Ottawa (Regional Studies)» Аластер Свіні (історик, вебпродюсер, який живе в Парижі та Оттаві) зазначав, якою була доля статків після смерті Томаса МакКея. Життя заможного та відомого чоловіка закінчилося у 1855 році, після чого його зять та управитель маєтком Томас Кіфер продав Рідо-Голл. Новим власником став уряд. З того часу резиденція МакКея стала місцем для генерал-губернатора Канади.
Томас Кіфер подбав також про ділянку землі, яка знаходилася поблизу маєтку, та належала МакКею. Це місце у селі Роккліфф-Парк (нині – район Оттави неподалік центру), де нині розміщується понад 70 дипломатичних резиденцій.
Томаса МакКея було поховано на кладовищі Бічвуд в Оттаві. Він помер від раку шлунку. Його дружина пережила його на багато років, проте сини рано померли, не залишивши потомства. Пряма лінія МакКея згасла. Три доньки вийшли заміж за відомих діячів: за Джона МакКіннона, Роберта МакКея (юриста із Монреаля) та Томаса Кіфера, який взяв на себе управлінські функції. Відомо, що Томас Кіфер після смерті дружини одружився вдруге. Обраницею стала вдова МакКіннона, інша донька Томаса МакКея.
Спадщина МакКея
На його честь названо церкву міста, йдеться про Об’єднану церкву МакКея. Вона знаходиться у районі Нью-Единбург. Церкву заснували у 1875 році на землі, подарованій онуком Томаса МакКея, Вільямом. Спочатку церкву називали MacKay Presbyterian, а потім – MacKay United.
Розповідаючи про заснування Байтауна, важко оминути постать Томаса МакКея. Він був не просто будівельником, а здібним підприємцем, який бачив перспективи для розвитку регіону, і не боявся їх використовувати. Його робота стала однією із цеглин фундаменту майбутньої Оттави.