У центрі міста знаходиться мерія Оттави, яка складається із двох сполучених будівель. Це поєднання минулого та сучасного. Більше про нинішню ратушу міста розповість Оттава Yes.
Головна будівля
Комплекс мерії Оттави складається із сучасного крила, розташованого на проспекті Лор’є та крила спадщини 19-го століття, яке знаходиться на Елгін-стріт. Попри те, що фасад ратуші знаходиться на двох головних вулицях, центральний вхід знаходиться на Лор’є-авеню. Муніципальна адреса ратуші Оттави – 110 Лор’є-авеню Вест.
Хочеться більше розповісти про сучасне крило, яке є основною секцією мерії. Її спроєктував Раймонд Моріям, канадський архітектор. Він разом із Тедом Тесімою заснували приватну практику у Торонто під назвою «Moriyama & Teshima Architects». Їх компанія виконала чимало відомих замовлень, серед яких була ратуша Оттави, Канадський військовий музей, посольство Канади в Токіо. Раймонд Моріям орієнтувався на гуманну архітектуру, прагнув до демократії та згоди людей.
Тож, у 1990 році було побудовано крило, яке стало штаб-квартирою колишнього регіонального муніципалітету Оттава-Карлтон. Всередині знаходиться зал ради, великий атріум, ряд офісів та громадських служб. Перед будівлею знаходиться відкрита, велика площа, яка належить до території парку Конфедерації (навпроти авеню Лор’є). На цьому майданчику проводять фестивалі та концерти, інші громадські заходи. До головних особливостей цієї площі перед будівлею відносять: фонтан, звукову скульптуру, штучний майданчик для катання на ковзанах.
Варто зупинитися на останній особливості, а саме на Sens Rink of Dreams. З 2013 року Фонд сенаторів Оттави профінансував будівництво ковзанки, площа якої досягає 12 500 квадратних футів перед будівлею мерії Оттави. Щороку ковзанка працює з грудня по березень, враховуючи погодні умови. Територія оточена якісним та змінним, світлодіодним освітленням, яке встановлене спеціально для нічного катання. На території біля ратуші знаходяться зовнішні колонки та столики для пікніка, передбачена будка для переодягання. Містяни мають можливість взяти напрокат ковзанки та підкріпитися завдяки мережі кондитерських виробів BeaverTails.
Історія будівлі
Спочатку це місце було плацом для Бурової зали. Згідно із архівними записами, під час Другої світової війни зводили тимчасові будівлі, призначені для розміщення військового персоналу. Попри те, що вони мали тимчасове призначення, вони все одно простояли декілька десятиліть. Пройшов час і їх знесли, а на вільному місці побудували мерію та суд.
У якості нової мерії після об’єднання області та муніципалітетів було використано будівлю регіонального штабу. Сприяло вибору і центральне розташування будівлі.
Колишня міська ратуша
Мова піде про будівлю Джона Г. Діфенбейкера, яка була вдалим вибором з погляду архітектури та місця розташування (схід від центру міста). У даному контексті буде доречно декілька слів розповісти й про неї.
Восьмиповерхову кам’яну будівлю спроєктували у міжнародному стилі. Все оздоблено високоякісними та добре обробленими матеріалами. Будівля стала яскравим прикладом адаптації міжнародного стилю до цивільних об’єктів у Канаді, коли поступово громадськість відходила від традиційного міського або ратушного типу будівлі. Натомість з’явилася сучасна цивільна будівля. Цікаво й те, що будівля досі асоціюється зі знайомим міським орієнтиром, а також підсилює неоднорідний характер урядових будівель, елітних резиденцій чи посольств – всі вони знаходяться у районі Новий Единбург.
Будівля служила як мерія Оттави з 2 серпня 1958 року по 1 січня 2001 року. Згодом будівля була продана федеральному уряду Канади (у 2003 році). У вересні 2011 року будівлю перейменували на честь 13-го прем’єр-міністра Канади – Джона Діфенбейкера, який обіймав цю посаду з 1957 по 1963 рік. Він увійшов у історію як єдиний лідер прогресивно-консервативної партії, який привів її до перемоги три рази.
Будівля спадщини
У 1874 році було побудовано Оттавську звичайну школу, яка згодом стала частиною мерії. Це частина, яка сполучена із сучасним крилом, де містяться офіси мера та членів ради. Раніше будівля використовувалася також як учительський коледж. Будівлю спроєктував архітектор В. Р. Стрікленд, побудував Дж. Форін під керівництвом архітектора Джеймса Метера. Це був другий заклад такого типу, заснований в Онтаріо.
Засновником був Егерт Райерсон. Після заміни системи Райерсона сучасною, заклад перейменували в Оттавський педагогічний коледж (у 1953 році). Відомими випускниками закладу стали Флоренс Данлоп (психолог, педагог та піонер у сфері освіти, який спеціалізувався на роботі із дітьми з особливими потребами), а також поет та педагог Емілі Джуліан МакМанус.
Згодом, у 1960-х роках було прийнято рішення, згідно із яким педагогічні коледжі Онтаріо повинні бути об’єднані у педагогічний факультет Оттавського університету. Коледж продовжував готувати вчителів для викладання в Онтаріо до 1974 року. Пройшло чотири роки і будівлю закрили, після чого продали федеральному уряду.
У 1974 році Будівля спадщини в Оттаві поповнила перелік Національних історичних місць Канади, оскільки це зразок стилю неоготичного відродження у Канаді. Прослідковується використання різноманітних архітектурних деталей, які якомога краще відображають дух еклектики.
У 1986 році регіональний муніципалітет Оттава-Карлсон придбала будівлю, вона стала частиною штаб-квартири RMOC. Потім заклад перейменувала у Будівлю спадщини, а у 2000 році будівля стала частиною мерії Оттави. Саме тут з видом на Елгін-стріт знаходиться офіс мера міста.
Ветеранський рай
Територія, розташована поруч біля мерії Оттави, 5 листопада 1998 року була названа Ветеранським гаєм. Ініціював це Боб Чіареллі, назвавши місце на честь ветеранів війни з регіону Оттава-Карлтон. Досі зберігся рожевий гранітний меморіал, присвячений пам’яті канадців, які записалися в спецпідрозділ канадської армії, чи членів регулярних сил Канади. Цей меморіал – знак шани та скорботи тим, хто приніс найбільшу жертву під час війни у Кореї.
Спочатку «Ветеранський гай» відкрили 27 липня 1994 року на Сассекс Драйв, де розташовувалася попередня ратуша.
Будівлі, які служили мерією Оттави
Це певний історичний екскурс, завдяки якому можна більше дізнатися, де спочатку приймали рішення та де нині.
- Перша ратуша (1849-1877 роки) була переобладнаним ринком (вулиці Квін та Аотберт), яку подарував Ніколас Спаркс, ранній землевласник Байтауна.
- Друга міська ратуша (1877 – 1931 роки) була більш сучасною, міцною, кам’яною спорудою. Її побудували поблизу першої ратуші, проте у 1931 році її знищила пожежа.
- З 1931 по 1958 роки транспортна будівля (вулиця Рідо, 10), а саме історична неоготична шкільна вежа Чикаго, понад 20 років служила тимчасовою мерією Оттави.
- З 1958 по 2000 роки мерією міста була будівля Джона Г. Діфенбейкера на Грін-Айленді.
Отже, пройшло багато змін до моменту, поки було обрано будівлю спадщини та мерію Оттави у 2001 році. Нині – це виконавчий блок мерії міста, де розміщуються офіси мера та його помічників. На першому поверсі будівлі знаходиться зал спортивної слави Оттави, де зібрані легенди спорту міста.