У часи Другої світової війни, а також п’ять років після її завершення, канадці відчули на собі жорсткі обмеження щодо споживання цукру, м’яса, молочних та інших продуктів. Детальніше про харчування жителів Оттави, які перебували у тилу, розповість Оттава Yes.
Чому необхідні були обмеження?
Попри те, що населенню було важко, обмеження у харчуванні були необхідною мірою, щоб забезпечити канадських солдатів на фронті, військовополонених, а також біженців з країн, де велися активні бойові дії. Це був тимчасовий захід задля подолання труднощів воєнного часу.
Канадцям вдалося подолати ці виклики, забезпечивши населення та союзників продуктами харчування. Наприклад, до кінця війни Канада постачала 57% всієї пшениці, борошна, що споживались у Великобританії, а також 39% бекону, 24% сиру, 15% яєць Сполученому Королівству.
У часи Другої світової війни населення отримало цінний досвід щодо важливості ведення сільського господарства.
Яким було харчування?
Під час Другої світової війни раціон харчування багатьох канадців можна було охарактеризувати словом «овочі». Містяни страждали від прісності та одноманітності їжі. Єдиними десертами у ті часи були консервовані ягоди та фрукти. Більшість жителів Оттави страждали від недоїдання, жорстких обмежень.
Варто розглянути приклад тижневого раціону дорослого жителя Отави під час Другої світової війни:
- одна чашка цукру. Для порівняння, середньостатистичний сучасний канадець споживає вдвічі більше;
- 56 грамів чаю або 227 грамів кави. Ці товари імпортувалися з інших країн, тому були в обмеженому доступі;
- 113 грамів масла;
- приблизно 340-450 грамів м’яса;
- алкогольні напої теж суворо нормувалися, їх кількість та доступність залежали від конкретної провінції.
Незважаючи на це, дефіцит алкогольних напоїв, м’яса, цукру і т. д., сприяв розвитку більш здорових харчових звичок у порівнянні з сучасними.
Винайдення «SPAM»
Сучасні містяни сприймають це за дешеву та неякісну їжу, проте під час Другої світової війни та у післявоєнний період приправлена шинка стала чудовою заміною дефіцитного м’яса. Спам легко було готувати та транспортувати, тому його використовували не лише військові, але й містяни, які перебували у тилу. Населення Канади завдяки спаму втамовувало голод, отримуючи поживні речовини.
Продовольчі картки
У Канаді під час війни були запроваджені продовольчі картки для справедливого розподілу їжі. Населення отримало 11 мільйонів таких карток, на яких були талони на цукор, масло, м’ясо.
Цікавим є те, що у перші роки Другої світової війни канадці добровільно обмежували свій раціон харчування через патріотичні міркування та постачання продовольства країнам-союзникам. Добровільна система виявилася недостатньо ефективною, тому було прийняте інше рішення.
Система нормування була запроваджена урядом у січні 1942 року. Це була гарантія справедливого розподілу і без того обмежених запасів. Більшість містян ставилися до такого обмеження з розумінням.
Варто зазначити, що крім продуктів харчування, нормувалися також одяг, бензин та гума.
Уряд Канади проводив кампанії, спрямовані на економію продуктів харчування та інших ресурсів, а також на самостійне вирощування овочів та фруктів.
На жаль, зворотною стороною нормування їжі стало процвітання «чорного ринку», на якому люди намагалися продавати нормовані товари за завищеними цінами.
Як жителі Оттави збільшували запаси їжі?
Жителям Оттави довелося наполегливо та цілеспрямовано працювати, щоб збільшити власні запаси їжі. Вони розуміли, наскільки важливою була продовольча безпека під час війни.
- Містяни почали садити «Сади Перемоги». Йдеться про приватні городи та сади, де можна було вирощувати фрукти, овочі для поповнення обмежених запасів їжі.
- Канадці почали консервувати продукти для їх довшого зберігання. Таким чином, містянам вдавалося створювати запас їжі на зиму чи на період дефіциту продуктів.
- Популярності набуло рибальство та полювання. Завдяки таким видам діяльності містяни поповнювали раціон харчування білком.
Загалом, містяни у часи Другої світової війни дбайливо використовували їжу, нічого не викидаючи. Вони щоразу знаходили нові, креативні способи використати залишки.
«Їжа виграє війну»
Ян Мосбі опублікував книгу «Їжа виграє війну», яка розвінчує такі міфи щодо харчування під час Другої світової війни, як те, що військові рецепти не завжди були жорсткими та обмеженими, а також те, що не всі канадці відчули однаково наслідки нормування.
Більшість рецептів Другої світової війни схожі на рецепти ще часів Великої депресії. В них добре прослідковується винахідливість та кулінарна майстерність. Прикладом є «Військовий торт».
Варто зазначити, що канадці середнього та вищого класу відчули значно більший вплив нормування, адже звикли до різноманітного та багатого раціону.
Відгомін минулого
Часи обмеження у харчування часів Другої світової війни давно минуло. Сучасні містяни мають величезний вибір, проте люди старшого покоління досі пам’ятають минуле. Вони неабияк цінують доступ до різноманітної їжі, яка представлена у такій кількості.
