Неділя, 26 Березня, 2023

Справа російського шифрувальника Гузенка в Оттаві: викривач радянської шпигунської мережі в Канаді

Канада в період Другої світової війни була країною-союзником антигітлерівської коаліції. До числа противників політики гітлерівської Німеччини входили Великобританія, США, Китай і, з 1941 року, СРСР. Після закінчення Другої Світової війни у столиці Канади розпочалося дуже масштабне розслідування під назвою “Справа Гузенка”. У рамках цієї справи на території Канади мали викрити цілу мережу канадських шпигунів-комуністів. Усе це було пов’язано з тим, що СРСР насправді ніколи була країною-союзником. У лідерів Радянського Союзу були поставлені власні цілі для досягнення світового панування. Далі на ottawayes.com

Історія росіянина Ігоря Гузенка в Оттаві

Ігор Гузенко жив та працював на території СРСР. Зокрема, він був шифрувальником. Незабаром після закінчення Другої Світової війни росіянин Гузенко вирішив тікати з Радянського союзу до Оттави. З собою він прихопить понад 100 таємних документів, які доводили, що на території Канади тривалий час існувала ціла мережа шпигунів-комуністів, які роками збирали інформацію для Москви.

Така заява у 1945 році ставила Канаду на межу міжнародної кризи. Все тому, що в лавах завербованих шпигунів Радянського союзу були безпосередньо мешканці Канади, які обіймали високі посади у різних державних структурах. Вони могли мати доступ до різної інформації:

  • військової;
  • наукової;
  • дипломатичної;
  • секретної інформації;
  • про дослідження механізму злому різних кодів;
  • про дослідження в галузі радарів;
  • інші.

Всю інформацію шпигуни-комуністи з Канади доносили уряду СРСР як у період Другої Світової війни, так і після того. Це доводило, що Радянський Союз не був союзником антигітлерівської коаліції, а вів власну гру для досягнення світового панування.

Розслідування “Справи Гузенка” та докази перебування комуністів на території Канади

​​

Для розслідування та доказу існування шпигунської мережі на території Канади в Оттаві було створено спеціальну комісію. Оттавська комісія почала вести розслідування лише у 1946 році на чолі з двома верховними канадськими суддями. Також до комісії входили адвокати з Оттави.

Комісія активно вела розслідування шукаючи будь-яку інформацію, яка б доводила існування шпигунської мережі Радянського Союзу на території Канади. І докази незабаром було знайдено. Всього на території Канади було виявлено 21 жителя країни, які були завербовані комуністами. Їм було винесено аж 11 обвинувальних вироків у рамках воєнного часу.

Серед звинувачених канадців у шпигунстві були такі високопосадовці як члени парламенту, капітани канадської армії, лідери місцевих партій, канадські хіміки, геологи, фізики, інженери, електрики, лікарі, державні секретарі та один шифрувальник.

Всі ці люди були таємно заарештовані та позбавлені права на будь-яку юридичну допомогу відповідно до надзвичайного стану воєнного часу. Згодом для заарештованих було створено спеціальну комісію із захисту. За всю історію Канади цей арешт був наймасштабнішим порушенням прав людини у мирний час.

З 1945 року Ігор Гузенко жодного разу не показувався на публіці в Оттаві, не давав інтерв’ю. Вперше з моменту приїзду на територію Оттави Гузенко в 1966 році взяв участь у шоу на каналі “СВС” як таємний гість. З метою безпеки на його обличчя була одягнена біла маска з вирізами для очей. Її він носив майже весь час, який перебував у столиці Канади. На шоу Гузенко розповів про те, що по-справжньому з себе представляв Радянський Союз, а також зробив заяву про те, що агент британської розвідки МІ5 – Холліс, який вів допит Гузенка в 1945 році під час втечі з СРСР, насправді є їх шпигуном.

Усі свідчення росіянина Ігоря Гузенка, які він надав уряду Канади у 1945 році, зайняли понад 6 тисяч сторінок. Вперше ці дані стали доступні для широкого загалу на початку 1980-х років.

.,.,.,.