Четвер, 1 Грудня, 2022

«Оттава у війні» або військові сторінки столиці Канади

Історичні джерела, згадки містян переносять нас в час 3 вересня 1939 року в Оттаву. Мирний час, мирні люди — вихідні дні до Дня праці. Це були останні вихідні літа, але жителі всієї Канади не розважалися, а слухали новини. Біля усіх радіоприймачів знаходилися люди. Ottawayes розповість, якими були військові сторінки Оттави. 

3 вересня 1939 року

Ця дата буквально вкарбувалася в пам’яті містян. 6 ранку в Оттаві містяни почули, що Велика Британія перебуває у війні з Німеччиною. Без відповіді залишився ультиматум, поставлений британським послом міністерству закордонних справ Рейху. Це була відповідь на вторгнення німецьких військ на територію Польщі.

І хоча новина для жителів Оттави не була несподіванкою, проте до такого не можна було підготуватися. Бойовий барабанний бій продовжувався, ставав дедалі голоснішим. Зростала і паніка, страх простого народу.

Отож німецькі війська ввійшли до Польщі, а в середині серпня Німеччина та СРСР підписали пакт про ненапад.

Як сприйняли тоді новину про війну жителі Оттави?

Радісних оплесків не було, це похмура новина, котру сприйняли відповідним чином. Вже того ж суботнього ранку родини пішли до церкви молитися. А далі знову звучали новини з радіоприймачів.

Жителі Оттави почули звернення короля та заклик бути вдома, поки військові зроблять свою справу. Люди плакали, адже лише кілька місяців потому королівське подружжя приїздило в Оттаву.

О 10:00 відбулося екстрене засідання Кабінету у залі Таємної ради на Парламентському пагорбі (Східний блок). Вулиця Спаркс-стріт вирувала від хвилювання, сотні людей стояло перед приміщенням місцевої газети «Citizen» задля того, щоб почути останні новини.

Війська Оттави мобілізували, артилеристи тримали курс до парку Ленсдаун. На комунальних підприємствах, молокозаводах поставили охоронців задля того, щоб мінімізувати ризик диверсій. По всьому місту рясніли плакати з оголошенням про необхідність в чоловіках призивного віку. До «Cartier Drill Hall» мали з’явитися в понеділок до 9:00 чоловіки. Новобранців шукали, на плакатах можна було прочитати про пошук клерків, токарів, механіків, лимарів та чоловіків для «RCASC».

Прем’єр-міністр Маккензі Кінгблизько 14:00 покинув засідання, на нього біля входу чекав натовп містян. Всі аплодували. Він пообіцяв про співпрацю з країною та закликав всіх небайдужих об’єднатися задля спільної боротьби.

Оттава у війні чи ні?

Головні газети Оттави наголошували, що Канада знаходиться в стані війни. Але насправді, це був дивний стан, варто пояснити детальніше чому. Після прийняття Вестмінстерського статуту (1931 року), Канада стала автономним домініоном, котрий перебував у складі Британської імперії. Тобто у випадку оголошення війни Британією, це не означало те ж в Канаді.

Тож Маккензі Кінг стримався від гучних заяв, очікуючи на парламентські дебати. США забороняло всі поставки зброї до обох воюючих країн через «Акт про нейтралітет». Основним постулатом документу була заборона військових продажів воюючим країнам.

Цікаво, що німецьке консульство в Оттаві розташовувалось на вулиці Веллінгтон-стріт, в будівлі Вікторії. В той складний час ззовні виглядало все так само, хоча німецькі дипломати почали знищувати конфіденційні документи, готувалися до негайного від’їзду з країни. Для прикладу генеральний консул Німеччини Еріх Віндельс під час свого перебування в Оттаві (1937 рік) не отримав жодних вказівок від свого керівництва. Проте біля його будинку розмістили охорону, як і біля самого консульства.

Втрати Оттави

Вони неминучі в будь-якій війні. Це жорстока плата за загарбницькі мрії. В той же день ще до вечора Оттава зазнала перших втрат. Це був пілот Еллард Каммінгс, батьки котрого проживали в Оттаві на вулиці Спадіна-авеню. Разом з ним загинув побратим — шотландський навідник. Еллард став першим і на жаль не останнім, хто загинув. Батьки вже наступного дня отримали звістку про смерть 24-річного сина.

Пройшло декілька годин, як німецький підводний човен потопив «SS Athenia» — 526-футовий пасажирський лайнер. Це перше судно, котре було постраждало, було навмисно втоплене. В той час на борту знаходилося 1103 пасажири, з них 315 членів екіпажу. Канадці, американці — всі хотіли повернутися додому до того моменту, як розпочнеться кривава війна. З них понад 20 людей були з Оттави, мали близьких родичів в місті. Відомо, що на борту лайнера перебували також європейські біженці, мешканці Великобританії, близько 30 німців та декілька громадян Австрії.

Незважаючи на рятувальні шлюпки, жертв було багато, а саме 98 пасажирів та 19 членів екіпажу. Допомогли врятуватися людям шведська яхта «Південний хрест», норвезький танкер «Knute Nelson», американське вантажне судно з міста Флінт. Ті, хто вижили, були відправлені в Шотландію та Ірландію.

Затоплення пасажирського судна — військовий злочин. Командир підводного човна не дав можливості всім покинути лайнер, не залишився допомагати тим, хто вижив. Як з’ясувалося пізніше, це була помилка, котра коштувала стількох життів. Екіпажу німецький командир Фріц-Юліус Лемп поклявся зберігати таємницю. Верховне керівництво навіть наказало підробити журнал. Після Нюрнберзького процесу вже після війни вдалося з’ясувати правду.

Жителі Оттави дзвонили в місцеве видання задля отримання хоч якихось звісток про рідних. Стало відомо від виживших про героїчні вчинки чоловіків, котрі віддавали свій рятувальний жилет жінкам, тим самим прирікаючи себе на загибель.

Приєднання до війни

10 вересня Канада, відповідно і Оттава, приєдналися до тих країн, котрі виступали проти нацистської Німеччини. Це була Велика Британія, Нова Зеландія, Австрія, інші члени Імперії. Канада офіційно набула воєнного статусу.

Закінчення війни

7 травня 1945 року було підписано «Акт про капітуляцію», газети повідомили про перемогу. Нацистська Німеччина в ті часи розділилася навпіл, а 1 травня всі дізналися про приголомшливу звістку — про смерть Гітлера.

До того моменту, як радісну звістку почули жителі Оттави, пройшло понад 12 годин. Посипалися запитання, чому Оттава досі не святкує. Та це було легко виправити.

Поринути в цю атмосферу легко, просто уявіть молодий хлопець біжить вулицями міста і кричить: «Вже кінець!», сусідні магазини, прості перехожі підхоплюють цей радісний крик. Варто додати, що містяни не одразу змогли усвідомити цю звістку, адже війна в Європі тривалістю 5 років 8 місяців та 6 днів закінчилася. Близько години жителі міста усвідомлювали це, проте по мірі поширення новин вже почалося серйозне святкування.

Святкування перемоги в Оттаві

Виходили спочатку школярі місцевих коледжів, яких відпустили директор. Вже до обіду на головних вулицях були завжди стримані державні службовці. Проте під час святкування всі забували про буденні справи, про переживання, місто охопила хвиля патріотичного запалу.

На Парламентському пагорбі всі зібралися перед Вежею миру — понад 10 тисяч студентів. Місто тонуло в звуках радісних вигуків, волинки, свистків, гудків. Церковні дзвони радісно дзвеніли.

На каналі Рідо лунали феєрверки, піднімалися прапори союзників. А на вулиці McLaren St., 324 містяни спалили під радісні вигуки опудало Гітлера. Масштабне святкування тривало до пізньої ночі, люди не могли заспокоїтися, не хотіли, щоб свято закінчувалося. Офіційне затемнення вулиць було скасовано, люди знову відчули, що таке щастя, коли немає війни.

.,.,.,.