Друга Світова війна торкнулася багатьох країн. Канада не була винятком. Хоч і на території Канади не розгорталися військові дії та бої, канадські військовополонені брали активну участь у боях на території Європи проти гітлерівської Німеччини. Крім цього, на околицях Оттави знаходилися табори для військовополонених. Всім відомо, що німецькі табори були справжнім місцем катувань та смерті. Там знущалися не лише з військовополонених, а й з цивільних осіб. А ось як жили військовополонені в оттавських таборах у період Другої Світової війни, як до них ставилися і які умови у них були? Далі на ottawayes.com.
Табори для військовополонених на території Оттави
Під час Другої Світової війни на території Канади було багато таборів для військовополонених. Декілька таких таборів знаходилося біля міста Оттава. Умови у різних таборах розрізнялися. Вони залежали від розташування та періоду перебування полоненого. Але загалом поводження з військовополоненими відповідало нормам Женевської конвенції.
Військовополонених у оттавських таборах повністю забезпечували продовольством, одягом та медичною допомогою. Але продукти були не завжди високої якості. Це також залежало від періоду перебування та самого табору, тому якість продуктів дуже часто варіювалася. Але не можна сказати, що полонені в період Другої Світової війни їли погану та неякісну їжу.
Крім того, військовополоненим, які перебували в таборах неподалік Оттави, дозволялося отримувати посилки та листи з дому, а також дозволялося відправляти листи та листівки.
Багато полонених працювали в таборах. А деяким військовополоненим оттавських таборів навіть дозволялося здійснювати трудову діяльність за межами таборів. Найчастіше вони працювали на місцевих фермах або лісопилках. Робота військовополонених з таборів перекривала нестачу робочої сили місцевих жителів, які були мобілізовані.
Дозвілля військовополонених оттавських таборів
Перебування військовополонених у оттавських таборах було складно назвати ув’язненням. Адже вони мали багато можливостей, крім того, у них був гарний одяг, їжа, робота та гуманне ставлення.
Крім того, німецькі військовополонені добре проводили своє дозвілля в ув’язненні. Їм було дозволено розмовляти між собою, грати у футбол та інші спортивні ігри. Взимку ув’язнені часто грали у хокей на замерзлій ковзанці. Деякі німецькі в’язні навіть створювали власні театральні гурти, грали в оркестрах та займалися іншою творчою діяльністю. Тому, справедливо зазначити, що дозвілля в оттавських таборах було досить різноманітним.
За таке гуманне ставлення до німецьких військовополонених навіть критикували, адже вони не заслуговували на всю цю розкіш. У німецьких таборах полонених морили голодом, катували та вбивали.
Серед таборів для німецьких військовополонених, які знаходилися поблизу Оттави, були табори під назвою:
- “Халл” за 10 кілометрів від столиці Канади;
- “Петавава” за 130 кілометрів від столиці Канади.
Після закінчення Другої Світової війни останні ув’язнені з таборів були звільнені наприкінці 1946 року. Усіх військовополонених відправили назад до рідної країни, навіть тих, хто хотів залишитися жити в Канаді.
Звичайно, не обійшлося і без смертей у таборах. Понад 130 тіл померлих військовополонених у таборах на початку 1970-х років було перепоховано з усіма почестями на території німецького військового цвинтаря у Кітченері.
Не можна сказати, що для німецьких військовополонених життя в таборах було жахливим. Вони мали всі необхідні і навіть комфортні умови. Загалом умови утримання військовополонених в оттавських таборах під час Другої світової війни вважалися гуманними та відповідали міжнародним стандартам. Але, попри це, багато з ув’язнених відчували тугу та самотність.